-
1 Doric
1. nдорійський говір (діалект); місцевий діалект2. adj1) дорійський, доричнийDoric order — архт. доричний ордер
* * *I n1) icт. дорична говірка2) місцевий діалект, говірка3) apxiт. доричний ордерII a1) icт. доричний, дорійський2) провінційний ( про вимову); місцевий ( про діалект)3) apxiт. доричний -
2 Doric
I n1) icт. дорична говірка2) місцевий діалект, говірка3) apxiт. доричний ордерII a1) icт. доричний, дорійський2) провінційний ( про вимову); місцевий ( про діалект)3) apxiт. доричний -
3 unarticulated
1) невиразний, нечіткий, нерозбірливий (про вимову)2) анат. незв'язаний, нез'єднаний -
4 pronounce
v1) оголошувати, проголошувати; заявляти (офіційно)2) ухвалювати (рішення)4) вимовляти; артикулюватиto pronounce well (badly) — мати гарну (погану) вимову
* * *vto pronounce a judgement — виносити судове рішення; оголошувати вирок суду
2) висловлювати ( думку), повідомляти; висловлюватися3) вимовляти, артикулювати4) давати вимову або фонетичну транскрипцію ( про словники) -
5 polyphonic
adj1) поліфонічний; багатоголосий2) багатозвучний3) лінгв. що має різну вимову* * *a1) мyз. поліфонічний, багатоголосний3) лiнгв. який має різну вимову; який відповідає декільком звукам ( про букву) -
6 U
I [juː] = u; n; (pl Us, u's [juːz])2) пpиcл. (як компонент складних слів) U-подібний, підковоподібнийII [juː] aU-bolt тех. U- — подібний болт
характерний для вищих верств суспільства; культурний (про поведінку, вимову)III [juː] aдопущений до демонстрації дорослим, дітям ( про фільм)IV [uː] nУ (почесне титулування бірманця; ставиться перед ім'ям) -
7 U
I [juː] = u; n; (pl Us, u's [juːz])2) пpиcл. (як компонент складних слів) U-подібний, підковоподібнийII [juː] aU-bolt тех. U- — подібний болт
характерний для вищих верств суспільства; культурний (про поведінку, вимову)III [juː] aдопущений до демонстрації дорослим, дітям ( про фільм)IV [uː] nУ (почесне титулування бірманця; ставиться перед ім'ям) -
8 polyphonic
a1) мyз. поліфонічний, багатоголосний3) лiнгв. який має різну вимову; який відповідає декільком звукам ( про букву) -
9 pronounce
vto pronounce a judgement — виносити судове рішення; оголошувати вирок суду
2) висловлювати ( думку), повідомляти; висловлюватися3) вимовляти, артикулювати4) давати вимову або фонетичну транскрипцію ( про словники)
См. также в других словарях:
чіткий — I 1) (виразно окреслений; про почерк, шрифт тощо зручний для читання), виразний; розбірливий (про почерк, шрифт тощо); твердий (різко окреслений) 2) (про вимову, виклад думок тощо), виразний, розбірливий; карбований (про слова); стрункий… … Словник синонімів української мови
ламати — а/ю, а/єш, недок. 1) перех. Згинаючи або б ючи з силою, відділяти частини чого небудь або розділяти щось на частини. || Видобувати або розробляти, розламуючи що небудь певним знаряддям. || Відокремлювати листя або плоди від стовбура. 2) перех.… … Український тлумачний словник
напівм'який — а/, е/. 1) Трохи, не зовсім м який. 2) лінгв. Середній між м яким і твердим (про вимову приголосних звуків) … Український тлумачний словник
роздільний — I розд ільний а, е. 1) Який ділиться на послідовні етапи або частини. || Який полягає у здійсненні таких етапів. 2) Який діє, відбувається і т. ін. окремо від чогось іншого; відокремлений. Роздільний баланс. 3) В якому чітко виявляються складові… … Український тлумачний словник
сичати — чу/, чи/ш, недок. 1) Видавати або утворювати звуки, які нагадують протяжну вимову звука с . || Видавати такі звуки від болю, холоду і т. ін. (про людину). || Утворювати такі звуки під час горіння (про вогонь або щось сире). || Утворювати такі… … Український тлумачний словник
шепелявий — а, е. Який вимовляє свистячі звуки (с, з) як шиплячі (ш, ж) (про людину). || у знач. ім. шепеля/вий, вого, ч.; шепеля/ва, вої, ж. Той (та), хто має таку ваду мови. || Неправильний, викривлений щодо вимови цих звуків (про мовлення, вимову і т.… … Український тлумачний словник
нечистий — а, е. 1) Брудний, непомитий, непочищений і т. ін. || У якому є сміття, бруд, покидьки; неприбраний. 2) Неоднорідний, з домішкою чого небудь. 3) Неправильний, неточний (про звуки мови, вимову і т. ін.). 4) перен. Який виражає порушення… … Український тлумачний словник
шепітний — а, е. 1) Позбавлений звуку, голосу; сповнений шепоту. 2) лінгв. Який вимовляється, здійснюється без участі голосових зв язок (перев. про звуки, вимову) … Український тлумачний словник
